Словарь української мови (1924)/скісок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скісок
Берлін: Українське слово, 1924

Скі́сок, ска, м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.