Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/слабнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слабнути
Берлін: Українське слово, 1924

Сла́бнути, ну, неш 1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. Левиц. I. 385. 2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути.... Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки. Гн. II. 159.