Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/слезити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слезити
Берлін: Українське слово, 1924

Слези́ти, зю́, зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 2) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.