Словарь української мови (1924)/слишка
Зовнішній вигляд
◀ сличок | Словарь української мови С слишка |
слище ▶ |
|
Сли́шка, ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. Верхнедн. у. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 39.
◀ сличок | Словарь української мови Борис Грінченко С слишка |
слище ▶ |
|
Словарь української мови — С
слишка
Борис Грінченко
1924
Сли́шка, ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. Верхнедн. у. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 39.