Словарь української мови (1924)/слово
| ◀ словник | Словарь української мови С слово |
слововивод ▶ |
|
Сло́во, ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. Сказав слово та й мовчи. Ном. № 1202. Сло́вом займа́ти. Нп. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. Слова́ми блуди́ти. Бредить. Сло́во пи́ти. ? Твій брат буде з моїм братом слово пити. Федьк. Доде́ржати, дотри́ма́ти сло́ва. Сдержать слово. Ум. Слівце́, словце́, сло́ве́чко, слове́чечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Грин. II. 305. Ні до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Грин. III. 337. Скажи мені словечечко, серце. МВ. (О. 1862. I. 75). Словонька тихого да й не промовиш. Г. Барв. 57.