Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/служенька

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
служенька
Берлін: Українське слово, 1924

Слу́женька, ки, ж. 1) Ум. отъ слуга. 2) = Службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку. АД. I. 1.