Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/служниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
служниця
Берлін: Українське слово, 1924

Служни́ця, ці, ж. = Служебка. Ум. Служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Нп. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.