Словарь української мови (1924)/служниця
Зовнішній вигляд
◀ служка | Словарь української мови С служниця |
слуква ▶ |
|
Служни́ця, ці, ж. = Служебка. Ум. Служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Нп. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.