Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/слюзити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слюзити
Берлін: Українське слово, 1924

Слюзи́ти, слюжу́, зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.