Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смалити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смалити
Берлін: Українське слово, 1924

Смали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять. Ном. № 2054. 2) — лю́льку. Усиленно курить трубку. Сим. 14. 3) — литки́, халя́ви до ді́вчини. Ухаживать за дѣвушкой. 4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку. Зміев. у.