Словарь української мови (1924)/смердіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ смердак Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смердіти 		смердюк ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Смерді́ти, джу́, ди́ш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/смердіти&oldid=501013