Словарь української мови (1924)/смердіти
| ◀ смердак | Словарь української мови С смердіти |
смердюк ▶ |
|
Смерді́ти, джу́, ди́ш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
| ◀ смердак | Словарь української мови Борис Грінченко С смердіти |
смердюк ▶ |
|
Словарь української мови — С
смердіти
Борис Грінченко
1924
Смерді́ти, джу́, ди́ш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.