Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смеречина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смеречина
Берлін: Українське слово, 1924

Смере́чина, ни, ж. 1) Одно дерево европ. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор.