Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смертобойці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смертобойці
Берлін: Українське слово, 1924

Смертобо́йці, ців, м. мн. Насмѣшливое названіе башмаковъ изъ цѣльной кожи (названы такъ, вѣроятно, потому, что въ нихъ легко падать). Сумск. у.