Словарь української мови (1924)/смертобойці
Зовнішній вигляд
◀ смертно | Словарь української мови С смертобойці |
смертонька ▶ |
|
Смертобо́йці, ців, м. мн. Насмѣшливое названіе башмаковъ изъ цѣльной кожи (названы такъ, вѣроятно, потому, что въ нихъ легко падать). Сумск. у.