Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смирний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смирний
Берлін: Українське слово, 1924

Сми́рний, а, е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ном. № 1962. Ум. Смирне́нький, смирне́сенький. МВ. II. 102.