Словарь української мови (1924)/смирний
Зовнішній вигляд
◀ смирна | Словарь української мови С смирний |
смирність ▶ |
|
Сми́рний, а, е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ном. № 1962. Ум. Смирне́нький, смирне́сенький. МВ. II. 102.