Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смирно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смирно
Берлін: Українське слово, 1924

Сми́рно, нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. Ум. Смирне́нько, смирне́сенько.