Словарь української мови (1924)/смирно
| ◀ смирнішати | Словарь української мови С смирно |
смирнота ▶ |
|
Сми́рно, нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. Ум. Смирне́нько, смирне́сенько.
| ◀ смирнішати | Словарь української мови Борис Грінченко С смирно |
смирнота ▶ |
|
Словарь української мови — С
смирно
Борис Грінченко
1924
Сми́рно, нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. Ум. Смирне́нько, смирне́сенько.