Словарь української мови (1924)/смиряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смиряти
Берлін: Українське слово, 1924

Смиряти, ря́ю, єш, сов. в. смири́ти, рю́, риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю. К. Іов. 91.