Словарь української мови (1924)/смичка
| ◀ смичай | Словарь української мови С смичка |
смичок ▶ |
|
Сми́чка, ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
| ◀ смичай | Словарь української мови Борис Грінченко С смичка |
смичок ▶ |
|
Словарь української мови — С
смичка
Борис Грінченко
1924
Сми́чка, ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.