Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смоктати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смоктати
Берлін: Українське слово, 1924

Смокта́ти, кчу́, чеш, гл. 1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. М. Пр. 121. Смоктали їх п'явки. 2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала. Щог. В. 78.