Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смуда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смуда
Берлін: Українське слово, 1924

Смуда́, ди́, ж. = Смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая. Харьк. г.