Словарь української мови (1924)/смуток
| ◀ смутно | Словарь української мови С смуток |
смутувати ▶ |
|
Сму́ток, тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. Сму́ток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. У йо́го до сму́тку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. I. 233.