Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сміти
Берлін: Українське слово, 1924

Смі́ти, смі́ю, єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105.