Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смітити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смітити
Берлін: Українське слово, 1924

Сміти́ти, чу́, тиш, гл. Сорить.