Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смішити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смішити
Берлін: Українське слово, 1924

Сміши́ти, шу́, ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей. Чуб. V. 18.