Словарь української мови (1924)/смішливий
| ◀ смішком | Словарь української мови С смішливий |
смішний ▶ |
|
Смішли́вий, а, е. Любящій посмѣяться. МВ. (О. 1862. III. 57). Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля. К. ЧР. 21.
| ◀ смішком | Словарь української мови Борис Грінченко С смішливий |
смішний ▶ |
|
Словарь української мови — С
смішливий
Борис Грінченко
1924
Смішли́вий, а, е. Любящій посмѣяться. МВ. (О. 1862. III. 57). Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля. К. ЧР. 21.