Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сміятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сміятися
Берлін: Українське слово, 1924

Смія́тися, смію́ся, є́шся, гл. 1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Ном. № 12672. Сміється наймит, а нічого не тямить. Ном. № 12673. 2) — з ко́го. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється. Мет. 89.