Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снастити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снастити
Берлін: Українське слово, 1924

Снасти́ти, щу́, сти́ш, гл. Уснащать.