Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Снува́тися, ну́юся, є́шся, гл. 1) Сноваться, дѣлаться основѣ. 2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь. Г. Барв. 83. 3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї. 4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Ном. № 378. Біле личко, чорні брови на душі снується. Чуб. V. 2.