Словарь української мови (1924)/снітитися
| ◀ снітистий | Словарь української мови С снітитися |
снітиця ▶ |
|
Сніти́тися, снічуся, тишся, гл. 1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ). Желех. 2) Плѣсневѣть. Желех.
| ◀ снітистий | Словарь української мови Борис Грінченко С снітитися |
снітиця ▶ |
|
Словарь української мови — С
снітитися
Борис Грінченко
1924
Сніти́тися, снічуся, тишся, гл. 1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ). Желех. 2) Плѣсневѣть. Желех.