Словарь української мови (1924)/собака

by Борис Грінченко

◀ соб

Словарь української мови Борис Грінченко С собака

собакарь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Соба́ка, ки, м. и ж. 1) Собака. Бреше, мов собака. Ном. Гей, братці, втікайте, бо ще старий собака жив. ЗОЮР. I. 116. 2) Названіе нѣкоторыхъ изъ играющихъ въ игру пиж. Ив. 38. 3) Тяжесть, привязываемая къ концу колодезьнаго очепа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 4) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. Соба́чка.