Словарь української мови (1924)/собкати
| ◀ собічити | Словарь української мови С собкати |
соболевий ▶ |
|
Со́бкати, каю, єш, гл. 1) Кричать „соб!“, погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.
| ◀ собічити | Словарь української мови Борис Грінченко С собкати |
соболевий ▶ |
|
Словарь української мови — С
собкати
Борис Грінченко
1924
Со́бкати, каю, єш, гл. 1) Кричать „соб!“, погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.