Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/совало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
совало
Берлін: Українське слово, 1924

Со́вало, ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.