Словарь української мови (1924)/совало
Зовнішній вигляд
◀ сова | Словарь української мови С совало |
совати ▶ |
|
Со́вало, ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.
◀ сова | Словарь української мови Борис Грінченко С совало |
совати ▶ |
|
Словарь української мови — С
совало
Борис Грінченко
1924
Со́вало, ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.