Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сокорити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сокорити
Берлін: Українське слово, 1924

Сокори́ти, рю́, ри́ш, гл. = Сокотіти. Мнж. 192. Сокоче курочка на криші, сокорить. К. Дз. 155.