Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сокотити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сокотити
Берлін: Українське слово, 1924

Сокоти́ти, чу́, ти́ш, гл. Беречь, стеречь. Шух. I. 184. Зелене вино славно зацвіло: сокотила вино гречная панна. Гол. IV. 535.