Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сокупний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сокупний
Берлін: Українське слово, 1924

Соку́пний, а, е. Совмѣстный. Ой лучче нам, подружечко, сокупного жениха мати. Мил. 117.