Словарь української мови (1924)/солодкий

by Борис Грінченко

◀ солодіти

Словарь української мови Борис Грінченко С солодкий

солодкість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Соло́дкий, а, е. 1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого. Ном. № 2116. 2) Пріятный. 3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку! Гол. III. 384. 4) Соло́дке зі́лля. Раст. Inulta Helenium. Екатер. г. Ум. Солоде́нький, солоде́сенький.