Словарь української мови (1924)/солонина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
солонина
Берлін: Українське слово, 1924

Солони́на, ни, ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. Солони́нка, солони́ночка.