Словарь української мови (1924)/сомець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сомець
Берлін: Українське слово, 1924

Соме́ць, мця́, м., мн. сімці. Каждое изъ тѣхъ бревенъ въ стѣнѣ хаты, которыя только однимъ концемъ связываются въ замокъ, а другой упирается въ дверные или оконные косяки. Шух. I. 90.