Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/соняшник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соняшник
Берлін: Українське слово, 1924

Со́няшник, ка, м. Раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. I. 28. Ум. Со́няшничок.