Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сопочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сопочити
Берлін: Українське слово, 1924

Сопочи́ти, чну́, не́ш, гл. = Спочити. МВ. III. 62.