Словарь української мови (1924)/сопільник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сопіль Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сопільник 		сопливий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Сопі́льник, ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Єв. Мт. IX. 23.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сопільник&oldid=501746