Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/соромити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соромити
Берлін: Українське слово, 1924

Соро́мити, млю, миш, гл. Срамить, стыдить.