Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/соромота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соромота
Берлін: Українське слово, 1924

Соромо́та, ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ном. № 3173. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Чуб. V. 296.