Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/соромітник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соромітник
Берлін: Українське слово, 1924

Соромі́тник, ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має. Васильк. у.