Словарь української мови (1924)/сорочий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сорочий
Берлін: Українське слово, 1924

Соро́чий, а, е. 1) Сорочій. Ном. № 12743. 2) Раст.: а) —чі я́годи. Blitum virgatum. б) —ча ла́пка. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. I. 139. в) —чі лапки́. Primula veris. Анн. 272. 3) Соро́че, также: соро́ча л́апка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки. (Залюб.). Мнж. 182.