Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сохнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сохнути
Берлін: Українське слово, 1924

Со́хнути, хну, неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. В'яне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.