Словарь української мови (1924)/сочити
Зовнішній вигляд
◀ сочевиця | Словарь української мови С сочити |
сочівонька ▶ |
|
Сочи́ти, чу́, чи́ш, гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить. Черниг. г.