Словарь української мови (1924)/сощепитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сощепитися
Берлін: Українське слово, 1924

Сощепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Сцѣпиться, соединиться, сойтись. Ой росли, росли да й ісхилилися (явір з березою), вище церковки да й сощепилися. Чуб. V. 713.