Словарь української мови (1924)/сп'янчити

by Борис Грінченко

◀ сп'юшок

Словарь української мови Борис Грінченко С сп'янчити

сп'янчитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сп'янчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.