Словарь української мови (1924)/сп'янчити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сп'юшок Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сп'янчити 		сп'янчитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Сп'янчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сп%27янчити&oldid=502956