Словарь української мови (1924)/спадок
Зовнішній вигляд
◀ спадковий | Словарь української мови С спадок |
спадщина ▶ |
|
Спа́док, дку, м. Наслѣдство. Г. Барв. 364. К. ХП. 86. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Ном. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. МВ. (О. 1862. I. 48). Иногда только во мн. ч. Мнж. 192.