Словарь української мови (1924)/спалахкотіти

by Борис Грінченко

◀ спалати

Словарь української мови Борис Грінченко С спалахкотіти

спалахнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спалахкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.