Словарь української мови (1924)/спалахкотіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ спалати Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спалахкотіти 		спалахнути ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Спалахкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/спалахкотіти&oldid=501873