Словарь української мови (1924)/спаритися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ спарити Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спаритися 		спарний ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Спа́ритися, рюся, ришся, гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. Ном. № 3386.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/спаритися&oldid=501890